Лідокаїн широко використовується в медицині як анестезуючий і антиаритмічний засіб. У зв'язку з поширеністю і доступністю цього препарату алергія на лідокаїн створює великі труднощі для лікарів і їх пацієнтів.
Чому лідокаїн викликає алергію?
Лідокаїн має складний хімічний склад і метаболізується в печінці. Проміжними продуктами його розпаду є активні метаболіти. З'єднуючись з білками, вони утворюють комплекси, здатні викликати алергічні реакції. Варто відзначити, що сам по собі лідокаїн, як і багато інших анестетики, надає на клітини організму токсичний вплив, тому що він має здатність змінювати фізико-хімічні властивості клітинних мембран. У зв'язку з цим завжди є висока ймовірність розвитку побічних ефектів, які нерідко плутають з алергією.
Негативна реакція на лідокаїн частіше виникає у дітей і людей похилого віку. Це пояснюється особливостями функціонування печінки, яка переробляє ліки. У новонароджених ферментативна система ще не сформувалася, а у літніх людей кровотік у печінці уповільнений. Тому виведення метаболітів лідокаїну займає набагато більше часу. З цих же причин алергія на лідокаїн - часте явище при хронічних захворюваннях нирок і печінки.
У складі препаратів з лідокаїном є додаткові речовини, які теж є потенційними алергенами.
- Стабілізатори або сульфіти у деяких людей можуть провокувати напади бронхіальної астми.
- Консерванти (парабени) викликають алергічні реакції особливо часто, адже вони є практично у всіх косметичних засобах і побутової хімії. Регулярне проникнення парабенів в організм призводить до його сенсибілізації.
- Деякі анестетики, що містять лідокаїн або новокаїн, включають динатрієву сіль ЕДТА. Вона здатна подразнювати шкіру, слизові оболонки очей і дихальних шляхів, викликаючи симптоми бронхіту і алергії.
У деяких випадках негативні реакції провокують зовсім не лідокаїн або новокаїн, а частки латексу, з якого складаються гумові пробки склянок або медичні інструменти (рукавички, трубки, джгути, катетери).
Симптоми алергії на лідокаїн
Як правило, неадекватний імунна відповідь на лідокаїн, новокаїн та інші анестетики проявляється у вигляді дерматиту. Симптоми такого стану бувають такі:
- виражений свербіж шкіри,
- почервоніння шкіри,
- уртикарний висип (кропив'янка),
- підвищення температури тіла (лікарська лихоманка),
- ущільнення і біль в місці ін'єкції.
Крім цього можуть мати місце ознаки риніту і кон'юнктивіту:
- закладеність носа,
- нежить,
- погана переносимість яскравого світла,
- почервоніння склер і кон'юнктиви очей,
- відчуття «піску» під повіками,
- сльозотеча.
Важкою відповідною реакцією імунітету вважається розвиток набряку Квінке і анафілактичного шоку. Тому якщо виникають симптоми цього стану (осиплість голосу, утруднення при ковтанні, напади задухи, набряк губ, щік, повік і кінцівок), необхідно в терміновому порядку звернутися до лікаря. Варто відзначити, що алергія далеко не завжди проявляється після першого застосування лікарського засобу, так як розвиток підвищеної чутливості займає деякий час. У зв'язку з цим повторне введення препарату навіть в мінімальному дозуванні може викликати бурхливу алергічну реакцію.
Потрібно розрізняти симптоми токсичного впливу, яке новокаїн, лідокаїн та інші анестетики чинять на організм при передозуванні, адже боротьба з таким станом ведеться не так, як з алергією. інтоксикація проявляється
- глибоке запаморочення,
- нудотою і блювотою,
- падінням артеріального тиску,
- головним болем,
- судомами,
- уповільненням частоти серцевих скорочень,
- у дітей сповільнюється частота дихальних рухів аж до зупинки дихання.
Щоб точно дізнатися, яка речовина викликала розвиток негативної реакції, проводяться діагностичні дослідження: визначення рівня імуноглобулінів, пошук специфічних антитіл, оцінка результатів шкірних і внутрішньошкірних проб, підшкірних провокаційних тестів.
Лікування алергії на анестетик
Крім відмови від подальшого використання ліки, необхідно проводити заходи, спрямовані на елімінацію алергенів з організму: пити якомога більше чистої води, приймати ентеросорбенти ( «Смекта», «Полифепан», біле вугілля) і виключити з раціону продукти з алергенами. При тяжкому перебігу алергії призначаються діуретики ( «Фуросемід», «Верошпирон»), проводиться інфузійна терапія. Якщо з'явилися симптоми набряку Квінке або анафілактичного шоку, крім антигистаминов можуть використовуватися кортикостероїди і адреналін.
Найчастіше при алергії на лідокаїн або новокаїн не обійтися без системних антигістамінних препаратів ( «Димедрол», «Супрастин», «Тавегіл»). Якщо у пацієнта є симптоми кропивниці, доцільно місцеве використання кремів і мазей «Феністил-гель», «Гістан Н», «Адвантан». Для усунення ознак риніту призначаються назальні краплі «Галазолін» або «Азеластин».
Профілактика алергії на лідокаїн
Щоб знизити ризик розвитку алергічних реакцій, постарайтеся рідше користуватися косметикою і засобами побутової хімії, в складі яких є парабени. Заздалегідь попереджайте лікаря про наявність хронічних захворювань, щоб він міг підібрати оптимальне дозування. Бажаючи замінити один анестетик на інший, пам'ятайте про існування перехресної алергічної реакції. Якщо лідокаїн викликає у людини алергію, то висока ймовірність розвитку негативної реакції на
Крім того, лідокаїн входить до складу багатьох комбінованих ліків, наприклад цей анестетик містять «Стрепсілс плюс», «Проктоглівенол», «Отіпакс». Тому перед застосуванням засобів з анестезуючу ефектом уважно вивчайте їх складу.
При негативній реакції на лідокаїн в якості альтернативи зазвичай використовують новокаїн, так як між цими анестетиками не буває перехресної алергії. Якщо ж неприємні симптоми викликає і новокаїн, то замінити його можна димедролом.
Особливу обережність рекомендується проявляти людям, чиї близькі родичі мають алергічні реакції на анестетики, оскільки ця особливість організму може передаватися у спадок. Перед застосуванням таких засобів бажано перевірити, наявність алергії за допомогою спеціальних проб.