Депресивний невроз - це невротичний розлад, для якого характерні зниження настрою, гіподинамія, загальмованість реакцій. Психологи вважають, що найбільш уразливими до даного розладу люди, які схильні стримувати прояв тривог і переживань.
Крім того, в групі ризику знаходяться люди із заниженою самооцінкою, а також ті, яким складно адаптуватися до нових життєвих обставин. Лікуванням захворювання займається психоневролог.
Причини виникнення депресивного неврозу
Найбільш значимими факторами, що сприяють появі даного розладу, психологи називають схильність організму і вплив навколишнього середовища. В ході досліджень був складений комплекс особистісних особливостей, властивих людям, схильним до депресивного неврозу. До таких особливостей відносяться:
- прямолінійність,
- придушення в собі емоцій,
- підвищена активність,
- яскраво виражене почуття обов'язку і відповідальності,
- ригідність психічних процесів,
- серйозне ставлення до всіх життєвих ситуацій,
- низька опірність потрясінь і переживань.
Щоб хвороба себе проявила, необхідний пусковий механізм. Найчастіше їм виявляються психотравмуючі ситуації на кшталт матеріальних проблем, сімейних негараздів, труднощів на роботі. Лікарі також виділяють дві групи факторів, здатних запустити розвиток патологічного процесу.
- У першому випадку в розвиток захворювання виявляється втягнута вся життя хворого, коли йому починає здаватися, що у всіх її сферах є безліч проблем.
- У другому випадку захворювання розвивається через ізоляції емоційних переживань. Людина постійно приховує від оточуючих свої емоції, що в результаті призводить до внутрішнього конфлікту.
Симптоми депресивного неврозу
Класичними проявами депресивного неврозу будуть загальмованість, зниження активності, уповільнення мови і мислення, пригнічений настрій. На самому початку захворювання пацієнт зазвичай скаржиться на такі симптоми, як загальна слабкість і погіршення настрою. Можливі також вегетативно-соматичні ознаки хвороби: прискорене серцебиття, запаморочення, перепади артеріального тиску, зниження апетиту. Як правило, після появи всіх цих симптомів пацієнт вирішує відвідати лікаря-терапевта.
Симптоми після терапії
Після проходження курсу симптоматичної терапії пацієнти далеко не завжди починають відчувати себе краще. Нерідко їх самопочуття погіршується, з'являється відчуття слабкості, розвивається стійка гіпотонія, трапляється спастичний коліт. Ускладнюється також і емоційний стан пацієнта: він постійно сумує, у нього погіршується настрій, практично відсутні позитивні емоції. Поступово виявляються і такі симптоми, як уповільнення мислення, зниження рухової активності, мізерна міміка.
У переважній більшості випадків депресивного неврозу у пацієнтів відбуваються порушення сну. Виявляються вони нічними пробудженнями і складністю із засипанням. Відразу після пробудження хворі депресивним неврозом відчувають сильну втому, слабкість і розбитість. Деяких також турбують напади тривоги, істерик і навіть фобій.
Якщо порівнювати депресивний невроз з депресією, то його симптоми менш яскраво виражені. Пов'язано це з тим, що пацієнти зазвичай зберігають здатність тверезо оцінювати те, що відбувається, не втрачають самоконтроль, не замикаються в собі. Важливо і те, що їх не відвідують суїцидальні думки. Більш того, вони цілком оптимістично оцінюють різні життєві ситуації. Саме тому лікування депресивного неврозу в рази простіше, ніж лікування депресії.
Діагностика депресивного неврозу
Для того, щоб поставити правильний діагноз, лікарю необхідно спочатку ретельно зібрати анамнез. При цьому особлива увага приділяється виявленню спадкової навантаженість. Тобто, лікаря варто зібрати якомога більше інформації про соматичних і психічних хворобах родичів пацієнта, про відносини в родині. Також лікар повинен детально з'ясувати, які саме обставини передували початку захворювання.
Діагноз «депресивний невроз» ставиться в наступних випадках:
- пацієнт оцінює свій психічний стан як неприйнятне і чуже йому, його турбують зміни настрою і інші симптоми,
- не порушена здатність оцінювати власний стан і психічні реакції,
- поведінку пацієнта нормальне і не порушує загальноприйняті норми,
- розлад має стійкий характер і не є звичайною реакцій на стресову ситуацію.
Іноді поставити діагноз виявляється непросто, так як симптоми депресивного неврозу схожі на супутні ознаки соматичних хвороб. Саме тому при підозрі на депресивний невроз, необхідно направити хворого на консультацію до психоневролога. Для того, щоб напевно виключити соматичну етіологію захворювання, будуть потрібні консультації гастроентеролога і кардіолога, проведення УЗД, ЕКГ, ЕЕГ.
Диференціальна діагностика депресивного неврозу
Лікар також повинен приділити увагу диференціальної діагностики. Перш за все депресивний невроз варто відрізнити від астенії, синдрому хронічної втоми, депресії, іпохондричного неврозу. Зробити це можна за допомогою ретельного дослідження психічного статусу пацієнта, історії хвороби і анамнезу. При цьому варто пам'ятати про можливість поєднання декількох депресивних станів одночасно.
Лікування депресивного неврозу
Лікуванням депресивного неврозу повинні займатися виключно фахівці: неврологи, психіатри, психотерапевти. Для постановки діагнозу і лікування хвороби може також знадобитися консультація фахівців з інших областей медицини, наприклад, кардіолога чи гастроентеролога. В основі лікування лежить проведення психотерапії, основним завданням якої є нормалізація психічних процесів.
Психологічний вплив на депресивний невроз
Найбільш використовуваними методами лікування хвороби вважаються навіювання, самонавіювання, переконання. Мета лікування переконанням - формування у пацієнта нових поглядів і абсолютно нової оцінки психотравмуючих ситуацій, з якими раніше він не міг самостійно впоратися. Навіювання в свою чергу повинно викликати у хворого уявлення, відчуття і навіть вольові спонукання без активної участі в цьому процесі особистості. Самонавіювання показано для усунення порушень сну, фобій, неврозів очікування.
Медикаментозне лікування депресивного неврозу
Медикаментозна терапія має другорядне значення, так як вона тільки доповнює основне лікування. З лікарських препаратів хворому можуть бути призначені ноотропи, вітаміни, гомеопатичні препарати. Практично завжди лікування доповнюють антидепресантами: амітриптилін, іміпрамін, моклобемід, ципрамил. Однак не варто забувати, що медикаментозне лікування може дати тільки тимчасовий результат.
Процедурне лікування депресивного неврозу
Тактика лікування депресивного неврозу передбачає також призначення фізіотерапевтичних процедур. Свою ефективність показали такі методики, як лікувальна гімнастика, електросон, дарсонваль, водолікування, рефлексотерапія. Корисним буде також класичний, аромотерапевтичний, аюрведичний, точковий масаж. Для поліпшення самопочуття і позбавлення від поганого настрою хворим рекомендовані також заняття йогою, прогулянки на свіжому повітрі, медитація.
Що стосується тактики лікування, то вона зазвичай передбачає три етапи:
- Перший етап займає близько 6-12 тижнів. За цей час лікар фіксує найбільш яскраві ознаки захворювання.
- Другий етап триває близько 4-9 тижнів. У цей період пацієнт приймає антидепресанти, проходить курс психотерапії і відвідує фізіотерапевтичні процедури. Завдяки такому лікуванню, його самопочуття поступово нормалізується.
- Третій етап передбачає підтримуючу терапію для запобігання рецидивам захворювання.
Депресивний невроз вважається одним з найбільш поширених психічних захворювань. Постановка діагнозу у досвідчених фахівців зазвичай не займає багато часу. Успішність лікування патологічного стану залежить багато в чому від правильного поєднання медикаментозної терапії, фізіотерапії і психотерапії.
Прогноз депресивного неврозу
Депресивний невроз не є таким же важким захворюванням, як депресія. Тому прогноз для хворих сприятливий. Хворий має всі шанси на одужання і повернення до повноцінного життя. Однак якщо хвороба запустити і не почати її своєчасне лікування, можливо її трансформування в більш складне і важке захворювання - невротичний розлад особистості.
Психологи радять всіляко уникати депресивного неврозу, оскільки його лікування може затягнутися і принести чимало шкоди психічному здоров'ю людини. При наявності передумов до даного захворювання, слід дотримуватися наступних профілактичних заходів:
- дотримуватися правильного режиму праці і відпочинку,
- своєчасно лікувати соматичні захворювання,
- уникати емоційних перевантажень,
- вирішувати сімейні конфлікти.
процедури застосовуються
при захворюванні Депресивний невроз