Стратегія гомеопатичного лікування остеохондрозу хребта - наше...

Стратегія гомеопатичного лікування остеохондрозу хребта

Міжнародний науково-дослідний і лікувальний центр електропунктури за Фоллем-Лупічеву
м. Київ
М.Ф.КОВАЛЕНКО



Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

роботі представлені матеріали з розробки стратегії лікування гомеопатичними препаратами високої потенції хворих остеохондрозом хребта з больовим синдромом.

Препарати призначалися за оригінальною модифікації методу Р. Фолля, Н.Л. Лупічева. Виділення головної точки енергетичного меридіана грає важливу роль в патогенезі остеохондрозу хребта дозволило ефективно купірувати больовий синдром і впливати на першопричину захворювання.

Найбільш частою першопричиною порушення обмінних процесів в хрящовій тканині шийно-грудного відділу хребта є патологія печінки і жовчного міхура, а попереково-крижового відділу - патологія нирок.

У клініці часто спостерігаються ураження м'язів, що виникають при захворюваннях органів. Ці зміни скелетних м'язів виникають при вісцеральних болях сегментарно. Так, після перенесеного інфаркту міокарда у хворих часто спостерігається синдром передньої грудної клітини, кардіоплечевой синдром. У хворих на хронічну ішемічну хворобу серця відзначаються значні вісцеро-рефлекторні зміни у відповідних сегментах скелетних м'язів з утворенням вогнищ м'язового гіпертонусу.

Звичайно, при остеохондрозі хребта спостерігаються і зворотні явища: дегенеративні зміни в хребетних рухових сегментах ведуть до вторинних змін у внутрішніх органах. Утворюється патологічне коло: дегенеративні зміни хребта функціональні і органічні зміни внутрішніх органів - посилення змін в хребті - розвиток гриж міжхребцевих дисків.

Метою цього дослідження було:

1. Визначення причинних зв'язків остеохондрозу шийно-грудного і попереково-крижового відділів із захворюваннями внутрішніх органів.

2. Обгрунтування стратегії гомеопатичного лікування хворих з клінічними проявами остеохондрозу хребта.

Обстежено 140 хворих (90 чоловіків і 50 жінок) з шийно-грудним остеохондрозом та 150 хворих з попереково-крижовий остеохондроз хребта з больовим синдромом (102 чоловіків і 48 - жінок), у віці від 40 до 76 років. Тривалість захворювання коливалася від 1 року до 32 років.

Всі хворі звернулися за допомогою з приводу чергового рецидиву клінічних проявів остеохондрозу хребта, пред'являли скарги на болі в шийно-грудному або попереково-крижовому відділах хребта, болі в кінцівках, відчуття оніміння. Посилення болів було пов'язано з незручним положенням тіла, поворотом голови, зміною положення тулуба, рухами кінцівок. При пальпації шийно-грудний або попереково-крижової області у відповідних клінічних групах хворих виявилася хворобливість м'яких тканин, гіпертонус м'язів.

У всіх хворих проводилося рентгенологічне дослідження хребта, за показаннями комп'ютерна томографія. У групі хворих з шийно-грудним остеохондрозом в 4-х випадках виявлено грижі міжхребцевих дисків, а в групі хворих з попереково-крижовий остеохондроз в 12 випадках.

Електропунктурна діагностика проводилася за методом Р. Фолля в модифікації Н.Л. Лупічева.

Зберігаючи всі переваги Р.Фолля модифікація має низку абсолютно нових якостей:

1. можливість підібрати хворому єдиний гомеопатичний препарат для лікування,

2. підвищена точність вимірювання показників репрезентативних точок,

3. можливість виявити головну точку меридіана з максимально низькими показниками,

4. об'єктивізація електро-фізіологічного обстеження хворих,

5. унікальність медікоментозного тестування гомеопатичних препаратів з можливістю приготування препаратів від 15 до 5000 потенції,

Виявлення головної точки меридіана з максимально низькими показниками дозволяло визначити внутрішній орган, який відіграє провідну роль у патогенезі розвитку остеохондрозу хребта певної локалізації. Гомеопатичні ліки, що поліпшує показник в цій точці покращувало показники у всіх інших точках меридіанів, де вони були знижені.

Найекстремальніші показники в групі хворих з шийно-грудним остеохондрозом були виявлені на меридіанах печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, легень.

Максимальне зниження показників в вимірюваних точках досягало 12-14 умовних одиниць.

Визначення головної точки меридіана з максимально низькими показниками виявило переважання патології печінки і жовчного міхура.

Пріоритетна патологія внутрішніх органів у хворих остеохондрозом шийно-грудного відділу хребта.

Назва меридіанів
Виявлення головної точки%

Жовчного міхура
24,3

Підшлункової залози
17,1


У групі хворих з попереково-крижовий остеохондроз максимально низькі показники були виявлені на меридіанах нирок, сечового міхура, печінки, жовчного міхура, товстої кишки.

Ідентифікація головною точки меридіана виявила переважання патології нирок і сечового міхура.

Пріоритетна патологія внутрішніх органів у хворих на остеохондроз попереково-крижового відділу хребта.


Назва меридіана
Виявлення головної точки%

сечового міхура
11,3

товстої кишки
10,0

Жовчного міхура
6,7

Поєднана патологія внутрішніх органів виявлялася в вищевказаних меридіанах в 98,0% випадків, причому вираженість клінічних проявів остеохондрозу була тим вище, чим більше органів було залучено в патологічний процес.



Застосування медикаментозного тестування дозволило визначити основні гомеопатичні препарати, найбільш часто використовувані при шийно-грудному остеохондрозі:

Аконіт, Беладонна, Берберіс, Бріоні, Кардуус маріанус, Конеум, Гепар-сульфур, Лікоподіум, Сульфур, Хелідоніум.

При попереково-крижовому остеохондрозі частіше застосовувалися:

Ацідум бензоікум, Ацідум нітрікум, Кантаріс, Арніка, Апіс, Ледум, Аммоніум карбоникум, Меркур коррозівус, Лахезіс.

Гомеопатичні препарати призначалися в індивідуально підібраних потенції за допомогою репринтер "Леді-міні", переважно в тисячної потенції, в середньому по три крупинки 2-3 рази на день. Частота прийому варіювала в залежності від вираженості больового синдрому, віку, рівня життєвої сили пацієнта.

Курс лікування становив 30-40 днів.

Позитивний ефект у лікуванні хворих досліджуваних груп з повним ліквідацією больового синдрому був досягнутий у 124 осіб (88,6% випадків) з шийно-грудним остеохондрозом та у 136 осіб (90,7% випадків) з попереково-крижовий остеохондроз.

Значне зменшення вираженості больового синдрому спостерігалося на 3-4 день в 72,9% випадків у хворих з шийно-грудним остеохондрозом та в 68,0% випадків у хворих на попереково-крижовий остеохондроз.

При повторному проведенні електропунктурної діагностики через 30 днів лікування спостерігалося поліпшення показників в головній точці, інших точках зі зниженими показниками, купірування больового синдрому.

За даними повторного обстеження знову проводилося медикаментозне тестування і робилося друге призначення гомеопатичного препарату.

Ретроспективне спостереження хворих протягом 1 року з проведенням 3-4-5 повторних курсів гомеопатичного лікування протягом 30-40 днів показало відсутність рецидивів остеохондрозу хребта в обох клінічних групах.

При проведенні комп'ютерної томографії через рік лікування у хворих з грижею дисків виявлено зменшення розмірів грижовоговипинання в 75,0% випадків (3 людини), шийно-грудного остеохондрозу і 83,3% випадків (10 осіб) попереково-крижового остеохондрозу.

Вчення про осередкової патології становить основу методології діагностики і лікування по Р.Фолля. При цьому під осередкової патологією розуміють вогнища інфекції, біологічної та хімічної інтоксикації, розташовані як в анатомічних порожнинах і структурах голови, так і в грудній і черевній порожнинах і їх органах. У методі Р.Фолля ще існує поняття поля роздратування, близьке до поняття вогнища, лише з тією різницею, що поле має дещо більші розміри і являє собою, як правило, інкапсульоване запалення у великій області

Енергетичні взаємозв'язку внутрішніх органів з певними ділянками хребта і суглобами на основі відритим Р.Фолля меридіанів і точок представлених в таблиці.

Органи, тканинні системи:

Статеві органи.
Печінка. Жовчний міхур.

Вени ніг.
Легкі. Товста кишка. Бронхи. Апендикс. Сліпа і сігмовід-

ная кишка. Артерії і вени. Порожнина носа.
Селезінка. Панкреас. Шлунок, Стравохід. ЛЗ. РЕМ. Кров.

Сонячне сплетіння.
Серце. Тонка кишка. 12-палої кишки. Подвздош-ва кишка. Вухо. ЦНС і психіка. ПНС.

S-5, Соссух
Д-9, Д-10
З-5, С-6,

Колінний (заднемеді-альная частина), крижового відділу хребта, Ахіллове сухожилля
Колінний (Заднелате-ральная частина), тазобедрен-

ний голеностоп-ний.
Плечовий, плечелуче-виття, лучезапяст-ний, великого пальця ноги.
Скронево-ніжнече-

люстного, колінний (середня частина)
Плечовий, плечелокте-виття, шийного відділу позвоноч-ника, кресцово-подвздош-ний, пальців ніг.

СНС, ЦНС, ПНС - симпатична, центральна, периферична нервова система,

ЛС- лімфатична, РЕМ -редікулоендотеліальная системи.

У 22,1% випадків в групі хворих шийно-грудним остеохондрозом та в 24,7% випадків в групі хворих на попереково-крижовий остеохондроз з больовим синдромом скарг з боку внутрішніх органів не було. У ряді випадків це призводило до непорозумінь хворими існування приховано протікає патології внутрішніх органів і її впливу на формування больового синдрому в певній ділянці хребта. Наявність захворювання було підтверджено під час проведення додаткового обстеження.

Відомо, що в розвитку хвороби зазвичай розрізняють 4 стадії або періоду: латентний або прихований період, період продромальних явищ, період розпалу хвороби, і період закінчення хвороби.

Тривалість прихованого періоду варіює в широких межах від днів, місяців, іноді навіть років і десятиліть. Основною характеристикою прихованого періоду хвороби є відсутність видимих ​​і суб'єктивно відчуваються порушень здорового стану. Тому в ряді випадків за допомогою таких методів дослідження, як УЗД, аналізи крові і сечі не вдається виявити наявність патологічних змін у внутрішніх органах, однак хвороба починає проявлятися в зміні показників біологічно активних точок при проведенні електропунктурної діагностики.

Можна виділити надоргани рівень розвитку остеохондрозу хребта і рівень органних змін.

Надоргани рівень розвитку патології - психічний.

- Формування орану (системи) - мішені енергетичного скидання душевних проблем,


Включення нижчих за ієрархією органних рівнів захисту.

Органний рівень розвитку остеохондрозу хребта


1 ий етап 2-ий етап

Порушення печінки, жовчного Дегенеративно-дістрофі-
міхура, підшлункової залози, етичні зміни:

легких -Шийно-грудного відділу

Порушення нирок, сечового -Пояснічно-кресцовом
міхура, товстої кишки, печінки, відділу

- Накопичення токсинів в органах -Симптоми поразки

Неврологічні ускладнення остеохондрозу хребта,
Формування протрузий міжхребцевих дисків і гриж дисків.


Розвивається в разі відсутності адекватного гомеопатичного лікування.

Посилення патології внутрішніх органів.


Ментальні патологічні симптоми ментальні незворотні симптоми.

Органічні ураження коронарних судин (стенокардія, інфаркт міокарда).

Органічні ураження судин головного мозку (атеросклероз, недостатність мозкового кровообігу, інсульт).


Фізичні незворотні симптоми (ускладнення грижі диска, рубці, гангрена).

Це призводить до повторних рецидивів остеохондрозу, а при наявності гриж дисків до оперативного лікування, яке викликає зміни в сусідніх міжхребцевих дисках.

Мануальна терапія дає лише тимчасовий ефект і може розглядатися в рамках запропонованої концепції розвитку остеохондрозу як симптоматичне лікування.

Знання гомеопатичних складових антигомотоксичних засобів застосовуваних при остеохондрозі хребта (діскускомпозітум, траумель С та ін.) Може дозволити індивідуалізувати гомеопатичні терапію призначенням конституційного гомеопатичного препарату.

Модифікація Н.Л. Лупічева дозволяє здійснити призначення хворому одного гомеопатичного препарату у високій потенції для лікування. Саме цьому вчив основоположник гомеопатії С.Ганемана.


Найбільш частою першопричиною порушення обмінних процесів в хрящовій тканині шийно-грудного відділу хребта є патологія печінки і жовчного міхура, а першопричиною ураження попереково-крижового відділу - патологія нирок.


Конкретизація відділу хребта, який першим проманіфестірует болями про своє неблагополуччя, залежить від ураження відповідних внутрішніх органів.


Гомеопатичне лікування хворих остеохондрозом хребта з больовим синдромом і гриж міжхребцевих дисків доцільно проводити індивідуально підібраними гомеопатичними препаратами у високих розведеннях.

3.Коваленко М.Ф. "Гомеопатичне лікування хворих

ішемічною хворобою серця в поєднанні з остеохондрозом шийно-грудного відділу хребта.

9. Попелянский Я.Ю. "Хвороби периферичної нервової системи" Київ, Медицина, 1989, с. 268-360.